Заявлення та коригування митної вартості (рекомендації від адвоката і митного брокера)

Біля 10 років тому ми писали рекомендації імпортерам під назвою “5 КРИТИЧНИХ ПОМИЛОК ІМПОРТЕРА ПІД ЧАС ПІДТВЕРДЖЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ БЕЗ УЧАСТІ ЕКСПЕРТА”. Рекомендації доводили, що в більшості випадків декларант своїми діями фактично розв’язував митникам руки і надавав можливість знайти або придумати “обґрунтовану” причину для відмови у прийнятті заявленої митної вартості.

На жаль, за 10 років середньостатистичний бізнес не “подорослішав” і продовжує припускатись помилок під час підготовки зовнішньоекономічної операції і документів до митного оформлення.

За цей час з’явилася доволі значна кількість адвокатів, які спеціалізуються на спорах із митним органом, зокрема щодо оскарження Рішення про коригування митної вартості, але більшість таких пропозицій стосується саме оскарження рішення митного органу. Тобто етапи підготовки документів до митного оформлення, супровід імпортера у процесі “спілкування” з митницею під час контролю митної вартості залишаються поза увагою більшості юристів-практиків. А це, на мій погляд, найважливіші етапи, на яких можна виграти бій ще до його початку.

Митне регулювання не визнає і не прощає непрофесійного підходу. Кожен імпортер (декларант) має розуміти, що від підготовленості його спеціалістів, їх знань, твердості у процесі взаємодії з митним органом під час декларування й контролю митної вартості залежить як імовірність здійснити митне оформлення за основним методом митної оцінки, так і успішність оскарження рішення митного органу в Державній митній службі України або в суді.

Зрозуміло, що якщо митний орган із суб’єктивної підстави не бажає або не готовий прийняти митну вартість декларанта, довести її під час митного оформлення декларанту буде неможливо.

Розуміючи, що українська митниця фактично позбавлена аналітичної складової під час контролю митної вартості (відсутні інформаційні ресурси, інструменти й методології, які дають змогу проводити контроль митної вартості професійно і з високим ступенем кінцевого результату), не має розумного часу для проведення аналізу заявленої декларантом митної вартості (установлені статтею 255 Митного кодексу України (далі – МКУ) 4 години для проведення митного оформлення точно не передбачають, що в цей час митниця повинна досконало вивчити й дослідити обставини, пов’язані із заявленою митною вартістю, а документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи досі не є поширеною формою митного контролю в Держмитслужбі).

Розуміючи, що у 2023 році єдиним дієвим інструментом Держмитслужби досі залишаються рекомендації Моніторингової митниці щодо мінімальних цін у розрізі товарної підпозиції чи товарної підкатегорії товарів або аналіз раніше оформлених митних декларацій, імпортер і повинен готувати документи й торгову операцію до майбутнього митного оформлення.

Тобто в більшості випадків контроль митної вартості з боку митниці виглядає так: звірка заявленої митної вартості з вартостями, рекомендованими Моніторинговою митницею, та вартостями в раніше оформлених митних деклараціях, і якщо заявлена митна вартість нижче – пошук будь-яких розбіжностей у документах, які дадуть хоча б формальну підставу запиту додаткових документів відповідно до ч. 3 статті 53 МКУ. Навіть відсутність формальних розбіжностей не звільняє імпортера від отримання запиту митного органу.

Отже, розуміючи і незважаючи на все це, в інтересах імпортера почати підготовку до майбутнього митного оформлення майже з моменту підготовки зовнішньоекономічного договору. А взагалі, така підготовка складається з декількох кроків. Буквально це означає, що на момент підписання зовнішньоекономічного контракту, специфікації необхідно враховувати норми МКУ в частині контролю за митною вартістю товару, що імпортується. Зокрема, перевірити всі складові митної вартості, зазначені в ч. ч. 10, 11 ст. 58 МКУ, перевірити відповідність умов контракту фактичному виконанню контракту. Наприклад, умови поставки в контракті не відповідають подальшому фактичному виконанню сторонами поставки товару. Або сторони не дотримались умов оплати в контракті (строків оплати, суми тощо). Не менш важливо чітко зафіксувати перелік документів, які експортер передає імпортеру, особливо звернути увагу на можливість отримання від експортера митної декларації країни експорту, і якщо така можливість є – сміло її використовуйте. Також доцільно провести роботу з пошуку незалежної експертної організації та узгодження з нею у разі потреби можливості надання висновку щодо вартісних характеристик товару.

Загалом, під час підготовки зовнішньоекономічної операції до митного оформлення бажано відповідально переглянути всі документи, зазначені в ч. ч. 2 і 3 статті 53 МКУ, та мати або документ, або письмове пояснення щодо відсутності відповідного документа.

Такі дії імпортера допоможуть якщо не усунути, то мінімізувати всі можливі претензії, які тільки може заявити митниця.

Наступним етапом є формування й подання відповідно до митного законодавства того пакета документів, який вигідний саме вам. Адже згідно з частиною 3 статті 335 МКУ разом із митною декларацією до митного органу подають рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та у випадках, установлених цим Кодексом, декларацію митної вартості. Навіть з урахуванням частини 2 статті 53 МКУ такий перелік обов’язкових документів значно менший, ніж більшість імпортерів намагається одразу надати митному органу. Відомості ж про інші документи вносять тільки до 44-ї графи митної декларації. На нашу думку, необхідно чітко дотримуватися цієї норми і не йти назустріч митниці, додаючи максимальний пакет документів. Адже, подаючи початково мінімальну кількість документів, передбачених Митним кодексом, ви не залишаєте митнику можливості для пошуку “розбіжностей” і запиту додаткових документів. Таким чином, ви створюєте умови, за яких митник, якщо не приймає заявлену вартість і надсилає запит на додаткові документи, змушений явно порушувати норми Кодексу. При цьому важливо жодним чином не реагувати на усні прохання додатково надіслати щось іще або поміняти будь-що в документах.

Якщо ви все ж таки отримали запит про надання додаткових документів для підтвердження заявленої вартості.

На цьому етапі важлива правильна побудова максимально вигідного для вас діалогу з митницею. При цьому дуже корисним для вас буде перехід у виключно офіційний обмін документами, використовуючи електронне декларування, що надасть можливість фіксувати запити від митниці, строки митного оформлення, ваші відповіді та надані документи. Що ж таке правильний діалог із митницею? Насамперед необхідно звернути увагу на обґрунтованість витребування додаткових документів. Якщо запит документів необґрунтований, варто повідомити про це письмово інспектору і запропонувати йому відкоригувати підстави запиту додаткових документів. У разі якщо митник не потрудився знайти й описати таке обґрунтування або його взагалі немає, а в запиті зазначено тільки перелік документів, які необхідно додатково надати, потрібно також зазначити про це інспектору в листі-відповіді.

Не соромтеся посилатися на висновки Верховного Суду України на підтвердження своєї позиції.

Під час підготовки пакета додаткових документів необхідно дотримуватися золотого правила – жоден із пунктів запитуваного переліку додаткових документів не повинен залишатися поза увагою. Відсутність того чи іншого документа має бути роз’яснено. Навіть якщо це виглядає нерозумним, надайте пояснення. Наприклад, “прайс-лист виробника надати неможливо, оскільки у декларанта відсутні взаємовідносини з виробником”. Або “виробник у своїй господарській діяльності не використовує документи публічної оферти, зокрема прайс-листи”.

Готуючи митному органу відповідь на запит, зверніть увагу на те, що МКУ встановлює для декларанта строк 10 днів для підготовки такої відповіді. Отже, якщо ваша відповідь підготовлена в коротший термін, обов’язково необхідно в цій відповіді зазначити, що надано всі документи згідно із запитом, які декларант має можливість надати, і заявити вимогу щодо поновлення митного оформлення з урахуванням наданих документів. Якщо цього не зазначити, митниця чесно чекатиме спливу 10 днів.

Також доречно у відповіді вказати вимогу про проведення письмової консультації згідно з частиною 6 статті 55 МКУ в разі відмови у прийнятті основного методу митної оцінки. У такій консультації митний орган повинен надати інформацію, якою він володіє щодо вартості ідентичних, аналогічних товарів та використання другорядних методів митної оцінки.

Якщо вам усе-таки винесли рішення про коригування митної вартості, не потрібно засмучуватися. Якщо ви зробили все відповідно до рекомендацій, шанс отримати скасування такого рішення в суді і навіть у Держмитслужбі у вас значно більше 50 відсотків. Тому що перелічені вище дії і наполегливість зможуть допомогти здійснити митне оформлення за найбільш вигідною митною вартістю або підготувати ідеальний пакет документів для подальшого ефективного судового захисту.

Необхідна допомога при заявлені і відстоюванні митної вартості? Телефонуйте, наші спеціалісти допоможуть.

Автор: Герман Тасліцький

адвокат, керуючий партнер Delta International Services