Законодавчий розвиток інституту митної вартості

В Україні продовжується законодавчий розвиток інституту митної вартості.

На сьогодні є декілька спроб суттєво змінити механізм його дії.

Зокрема, — це два законопроєкти від народних обранців: один (реєстр. 3216 від 16.03.2020) стосується включення до Митного кодексу норми щодо попередніх рішень відносно митної вартості імпортованих товарів, а другий (реєстр. 3562 від 29.05.2020) – щодо введення визначальної ролі системи АСАУР при контролі митної вартості.

Дуже слушна пропозиція щодо запровадження попередніх рішень, адже Україна підписала відповідну Угоду СОТ та зобов’язалася її виконувати. А там у формі рекомендації вказується членам СОТ надавати попередні рішення стосовно відповідного методу або критеріїв та їхнього застосування, які будуть використовуватися для визначення митної вартості відповідно до конкретних обставин.

Такі положення законодавства запроваджені та активно використовуються, наприклад в США, Японії, Малайзії, Австралії та в інших країнах.

Щодо визначальної ролі АСАУР, на думку багатьох експертів, автори цього законопроєкту не надали достатнього обґрунтування таких суттєвих змін.

Наголошується, зокрема, що визначення АСАУР як основної підстави для сумнівів у правильності визначення митної вартості, знівелює відповідальність посадової особи митниці у прийнятті остаточного рішення.

Законопроєкт виключає підстави для витребування додаткових документів (розбіжності, наявні ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), замінюючи такі підстави на спрацювання АСАУР.

Такі положення закону можуть суперечити принципам міжнародних угод, укладених Україною в рамках СОТ, де зазначено про послідовне застосування методів оцінювання, що виключає дію автоматичного порівняння ціни з «бази».