fbpx

Автор: Юлія Хоменко
Адвокат, ЮК “Правозахист Україна” 

УКТЗЕД на новий лад

У Верховній Раді України зареєстрували проєкт Закону №2482 від 21.11.2019 р. «Про Митний тариф України». Законопроєктом пропонується нова редакція Митного тарифу, в основу якого покладено нову версію Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), побудовану на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2017 р. (ГС-2017).

«Актуальний на сьогодні Митний тариф України, прийнятий у 2014 р., затвердив Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТЗЕД), складену на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 р. (ГС-2012). Гармонізована система (далі – ГС) останнім часом змінюється один раз на п’ять років. Чинна редакція Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації набрала чинності з 01.01.2017 р., застосування якої здійснюють більшість країн світу.

Однак для України фактично кожна редакція ГС набирала чинності із запізненням у декілька років, що є негативним чинником, з огляду на мету цієї Гармонізованої системи – полегшення та спрощення міжнародної торгівлі, збору та аналізу статистичних даних, інвестування, уникнення необхідності повторного опису, класифікації та кодування товарів під час їх переходу з однієї в іншу систему класифікацій у процесі міжнародної торгівлі тощо.

В кінці 2017 р. вже була спроба привести у відповідність УКТ ЗЕД до міжнародних норм права. Зокрема, 17.11.2017 р. Кабмін подав до Верховної Ради України проєкт Закону про Митний тариф України №7306, який 04.04.2018 р. Комітет з питань податкової та митної політики на своєму засіданні вирішив рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за основу та в цілому. Лише 06.06.2019 р. вказаний законопроєкт розглядався на пленарному засіданні Верховної Ради, його розгляд був відкладений. 29.08.2019 р. вказаний проєкт був відкликаний, хоча він цілком міг стати законом та вже у 2018 р. набрати чинності.

21.11.2019 р. до Ради був внесений новий проєкт Закону №2482 від 21.11.2019 р. «Про Митний тариф України». Законопроєкт передбачає затвердження нової редакції Митного тарифу України, яким пропонується нова Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), сформована на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2017 р. на рівні перших шести знаків і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу на рівні сьомого й восьмого знаків, враховуючи зобов’язання в межах СОТ. Варто зазначити, що відповідно до законопроєкту, відбувається зміна класифікації певних товарів, а ставки ввізного мита не змінюються.

Які ж правки передбачає Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2017 р. (ГС-2017)? Основний фокус змін у ГС-2017 зосереджений на екологічних та соціальних питаннях, що викликають глобальне занепокоєння. Більшість цих змін до ГС запропонувала ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН).

Зміни ГС-2017 щодо риби та рибних продуктів мають забезпечити продовольчу безпеку та краще управління ресурсами, сприяти подальшому розширенню охоплення видів і форм продукції, які потрібно контролювати. Правки щодо ракоподібних, молюсків та інших безхребетних мотивовані важливістю торгівлі та споживання цих видів у різних формах продукту. Підрозділи забезпечують кращу відповідність між ГС та Класифікації основних продуктів (CPC). Збільшується кількість кодів для каракатиць і кальмарів, а також здійснено їх групування, оскільки наразі значна частка торгівлі каракатицями та кальмарами фіксується під залишковими кодами для молюсків.

В ГС-2017 передбачені правки, що стосуються лісового господарства, які спрямовані на розширення охоплення деревних порід, відокремлення даних про торгівлю тропічною деревиною. Зміни до ГС-2017 також включають створення нових підпозицій для продуктів з бамбука, що вимагає Міжнародна організація з питань контролю ротангу та бамбуку (INBAR).

Деякі зміни стосуються деталізації протималярійних товарів, хімічних речовин, які перебувають під контролем відповідно до Конвенції про заборону хімічної зброї, фармацевтичних препаратів, що містять ефедрин, псевдоефедрин або норефедрин для контролю обігу вказаних товарів.

Також зміни були внесені з метою приведення у відповідність до реалій торгівлі. Зокрема, товарні позиції 6907 (неглазуровані керамічні вироби) та 6908 (глазуровані керамічні вироби) були об’єднані, оскільки основні підпозиції стосуються виробів, які по суті більше не виробляються, а промисловість і торгівля більше не розрізняють неглазуровані та глазуровані керамічні вироби, тоді як нові товари з дуже високим обсягом торгівлі класифікуються за товарними підпозиціями 6907 90 та 6908 90 («Інше»).

Технологічний прогрес також знайшов своє відображення у ГС-2017, наприклад, щодо класифікації світлодіодних ламп (LED), багатокомпонентних інтегральних схем (MCOs), гібридних та електричних транспортних засобів. Окрім того, зміни включають нові підходи до класифікації моноподів, двоног, триног та аналогічних виробів – у ГС-2017 для вказаних товарів створена нова товарна позиція, а саме 9620.

Отже, ГС є універсальною економічною мовою та незамінним інструментом міжнародної торгівлі. Однак, на жаль, Україна сьогодні «розмовляє застарілою мовою». Враховуючи зміни, які передбачає ГС-2017, можна дійти висновку, що прийняття нового Митного тарифу для України є актуальним та дозволить використовувати доступні на міжнародному рівні інструменти класифікації товарів, зменшить ризик неприйняття митної вартості товарів імпортерів та затримання митних оформлень через розбіжності УКТ ЗЕД і кодів, що використовуються в інших країнах, з яких експортуються ці товари, спростить зіставлення даних митної статистики інших країн тощо».

Коментар опубліковано у виданні “Юридична газета” від 5 грудня 2019 р.