Мільярди “дірявих” гривень повісять на українців
26.09.2022
Безпека фінансової системи дала збій, Нацбанк не зміг захистити ринок від напливу маси просвердлених банками банкнот. Їх прирівняли до фальшивих купюр.
Сьогодні в обігу перебувають мільйони гривневих купюр будь-якого номіналу, яких фактично прирівняно до фальшивих, але при цьому вони виготовлені на Банкнотно-монетному дворі (БМД) у Києві. На них не можна купувати, а до тих, хто їх пред’явив, буде викликано поліцію, як під час виявлення фальшивомонетників. До таких наслідків призвело рішення Національного банку України (НБУ), оформлене у вигляді закритого циркуляру щодо банків №50-0006/58627 від 24 серпня.
Відмінність таких банкнот від класичних “суперфальшивок” полягає в тому, що їх не “вичислюють” рахункові машини і детектори, та приймають до оплати термінали самообслуговування. Такі купюри можуть дати як решту на ринку або в магазині, видати готівкою як зарплату і навіть видати у банкоматі з поточного або зарплатного рахунку.
Учасники ринку вважають, що НБУ зобов’язаний міняти такі банкноти, оскільки переналаштувати техніку на їхнє виявлення неможливо, і згідно з нормативною базою самого регулятора вони є платіжними. З останнім згоден й НБУ, але водночас він закликає населення цими купюрами не користуватись як “сумнівними” та забороняє банкам їх обмінювати, фактично поклавши всі втрати на самих українців. Юристи дають рекомендації жертвам, що робити у таких випадках.
Циркуляр НБУ
Наприкінці серпня Національний банк розіслав всім банкам циркуляр №50-0006/58627, згідно з яким повідомив, що на ринку з’явилися так звані навмисно ушкоджені гривневі банкноти, тобто банкноти, які банківські установи виводять з обігу. Відповідно до циркуляру:
- банкам забороняється обмінювати такі “спеціально пошкоджені” банкноти як юридичним, так і фізичним особам, на відміну від стандартної процедури, яка проводиться щодо звичайних зношених купюр;
- обміну не підлягають навіть банкноти, які доставлено до банків спеціалізованими інкасаторськими службами. Їх наказано вилучати без обміну, тобто фактично вішати її як нестачу на інкасованих;
- всі такі купюри вилучаються, а якщо в касі банку клієнт надав 10 і більше таких купюр, то банк зобов’язаний викликати поліцію.
Такі дії в НБУ виправдовують побоюваннями, що пошкоджені банкноти могли потрапити з окупованої території, де банки в перші дні вторгнення “псували” готівкову гривню поспіхом під час евакуації, не маючи можливості її вивезти. А також, можливо, турботою про національну безпеку, про що свідчить нестандартний для циркулярів НБУ заклик “Слава Україні!” наприкінці листа, підписаного директором департаменту грошового обігу НБУ (ДГО) Віктором Зайвенком.
Варто зазначити, що раніше ДГО вже потрапляв у скандали, коли йому довірили “каральні” перевірки валютних обмінників, які, на думку НБУ, надто роздмухували курс. Але саме в цьому випадку департамент діє у своєму праві, оскільки обмін гривневих банкнот – його прямий обов’язок на відміну від вивчення умов зберігання готівкових доларів та євро в банках та фінансових компаніях.
Постраждав monobank
Як можна судити, такі дії НБУ стали реакцією на публічні заяви низки банків, зокрема Приватбанку, ПУМБу та мережі IBox, що в терміналах опинилися гривневі банкноти, викрадені з відділень банків у Херсоні.
Керівник партнера IBox необанку monobank Олег Гороховський тоді повідомив, що в терміналах самообслуговування стали траплятися банкноти на 500 та 1000 грн з кількома отворами, які, судячи з ажіотажу серед банків, емітент таких банкнот – Нацбанк – відмовлявся вважати законними грошима. Скандал, ймовірно, докотився й до Офісу президента України.
Допис на сторінці НБУ із закликом не приймати такі гривні як засіб платежу, як випливає з коментарів під ним, викликав обурення серед українців. Так, клієнти банків заявляють, що такі банкноти видають, наприклад, навіть у банкоматах державних Ощадбанку та Приватбанку із зарплатних або поточних рахунків.
“Що робити, якщо банкомат Приватбанку видає такі купюри? Питання: хто поповнює банкомати? І як вони туди потрапили?” – скаржиться Катерина Григор’єва.
“Банкомат “Ощаду” видав в межах зарплатного проекту. Я–то переживу, а бабуся–пенсіонер?“ – задається питанням Володимир Морозов.
У державних банках такі звинувачення відкидають.
“Немає жодного випадку отримання пошкоджених банкнот з банкоматів банку. Це неможливо в принципі, адже вся готівка перед завантаженням до банкоматів проходить ретельну перевірку”, – прокоментував UBR.ua прес-секретар Приватбанку Олег Серга.
Водночас він підтвердив, що банк звертається до поліції згідно з циркуляром Нацбанку. “Пошкоджені банкноти не є законним засобом платежу. Банк не приймає через каси такі купюри. В нас немає таких купюр. Якщо клієнт прийде з ними, банк не візьме та викликає поліцію”, – повідомив речник Приватбанку.
Будуть досліджувати гривню
Заборони Національного банку викликали подив серед учасників ринку. Так, інкасаторська служба “НоваПей”, яка входить до групи компаній “Нова пошта”, направила до Національного банку запит з прямим запитанням, чи збирається він міняти їй отримані від клієнтів Нової пошти навмисно пошкоджені банкноти. На що регулятор фактично ухилився від відповіді, зазначивши, що надішле їх на “дослідження”.
Інструкція НБУ №103 від 25 вересня 2018 року (зі змінами) у п. 163 дає на відправку грошей на дослідження 20 робочих днів з моменту їхнього вилучення. Термін дослідження, згідно з п. 167, не може перевищувати:
- для сумнівної національної валюти, навмисно пошкоджених банкнот – 60 робочих днів;
- для пошкодженої національної валюти – 120 робочих днів;
- для сумнівної іноземної валюти – 30 робочих днів.
Після закінчення “дослідження” оформляється опис банкнот та акт про їхнє дослідження. Минув уже місяць після перших сигналів ринку про їхню появу, але НБУ досі не дав публічної відповіді, продовжуючи “досліджувати” національну валюту.
“Я, чесно кажучи, не розумію, що таке “дослідження”? От, наприклад, доларова банкнота, вона або нормальна, або ненормальна. Будь-яка машинка може перевірити їхню якість. Що там можна “досліджувати”?”, – прокоментував UBR.ua банківський експерт Андрій Оністрат, екс-банкір, більш відомий як “Біжучий банкір” за назвою свого YouTube-каналу.
З такою самою позицією згодні й чинні банкіри. Вони не розуміють, що конкретно можна “досліджувати” у національній валюті 60 днів, та зазначають, що така процедура стосується зазвичай фальшивих гривень.
“Раніше теж були “дослідження”, відправляли різні фальшивки. Мені цікаво, в іноземної валюти – термін менший, ніж у нашої національної валюти. Ви що, свою валюту не знаєте, що її дослідження триває вдвічі довше, ніж іноземної?” – ставить запитання співрозмовник UBR.ua, співробітник одного з банків.
Неправильні отвори
Особливу ізюминку до процесу “дослідження” надає той факт, що зіпсовані купюри зіпсовано банками неправильно. Так, сам Нацбанк визнає, що навмисно пошкоджені банкноти повинні мати отвори не менш ніж 10 мм, тоді як вилучені банкноти мають такі отвори близько 5 мм. Співробітник другого банку, з яким поспілкувався UBR.ua, пояснив причини цього “феномену”.
“Не було іншого свердла. Які зазвичай свердла в банку? Ті, які застосовуються для зшивання папірців в архіві. Що знайшли, тим й просвердлили. У великому банку кеша багато. А вони повинні знищувати та акти складати. Не було 10-ки, свердлили 6-кою” , – пояснив співрозмовник UBR.ua.
Як випливає із заяв учасників ринку, виявлені навмисно пошкоджені банкноти, ймовірно, лежали у сховищах Ощадбанку в Херсоні, хоча якихось офіційних підтверджень цьому немає. І справді Ощадбанк, як і будь-який інший великий банк, тримав великі готівкові кошти у відділеннях. Але необережність банківських співробітників призвела до нестандартної ситуації – справжні гроші стали нібито фальшивими та потрапили в обіг.
“Це вже знищені гроші, вони не повинні компенсуватися. З точки зору здорового глузду, за логікою, якщо ці гроші було нібито знищено, вони в принципі не повинні потрапляти в обіг. Відповідно, вони мають вилучатися просто, і все. Як фальшиві”, – пояснює наш співрозмовник.
Саме таку позицію й зайняв Національний банк, прирівнявши навмисно пошкоджені банкноти до суперфальшивок – фальшивих купюр високої якості, які натомість в цьому випадку виготовлено не на обладнанні фальшивомонетників, а просто на Банкнотно-монетному дворі.
Співробітник третього банку, з яким поспілкувався UBR.ua, припустив, що, ймовірно, цими пошкодженими банкнотами окупаційна влада РФ розраховувалася з пенсіонерами та виплачувала різні “допомоги” на окупованих територіях.
“Хто там знає, якими купюрами в Херсоні видають пенсії?! Не вкраденими? Не дивуюся, якщо окупанти, аби піддобрити народ, виплачують певні виплати українськими пошкодженими гривнями”, – вважає співрозмовник UBR.ua.
Але тепер ці купюри потрапили на підконтрольну територію та вендорні служби, які проводять налаштування АТМ, розводять руками. Неправильно пошкоджені банкноти не можна “прописати” в банкоматі, оскільки нормативна база вимагає отворів не менш ніж 10 мм. І дивною є позиція Національного банку, який сам визнає у відповіді НоваПей, що банкноти до обміну не приймаються і не є платіжним засобом, але при цьому… їх не виведено з обігу, з чого випливає, що вони мають бути платоспроможними.
За такою суперечливою казуїстикою, кажуть учасники ринку, ховається чиясь недбалість.
“Бо хтось лопухнувся при пошкодженні. До того ж, вони самі написали, що отвори мають бути близько 10 мм, і тут саме вони пишуть, що зроблено дірки, отвори яких 5 мм. Вони кажуть, налаштуйте ПТКС (банкомат, – авт.). А нам ті, хто налаштовують банкомати на перевірку фальшивок, відповіли, що не можуть налаштувати, бо критерії 10 мм, а отвори по 5 мм, а в них є вимоги до налаштувань. Завтра кожен банк захоче якісь свої критерії. Це ж не просто прийшов, дві ручки покрутив і в тебе все налаштовано. Пишуться програми”, – нарікає співрозмовник UBR.ua.
Нацбанк втратив контроль за ситуацією
До постраждалих належить широкий пул учасників ринку, які мають термінали. Серед них такі як EasyPay, який надає в Україні послуги й для іноземних компаній. Усі вони одностайні в тому, що Нацбанк зобов’язаний визнати ці гроші придатними до обігу, оскільки це законні засоби платежу.
“Вони ж не фальшиві, нехай люди ними користуються, а банкам дайте вказівку поступово їх вилучати. Якщо вони потрапляють, ви здаєте їх до Нацбанку як зношені. І все. Адже ці банкноти були на ринку. Це ж ненормально. Вони “пошкодили”, тому що просто просвердлили чим попало? Смішно”, – вважає один з банкірів.
UBR.ua звернувся до прес-служби Національного банку із запитом прокоментувати, які дії він має намір вчинити для виходу з цієї ситуації та скільки “сумнівних”/псевдофальшивих банкнот потрапило в обіг. Відповіді ми не отримали, але це мовчання саме по собі є промовистим: прес-служба зазвичай відмовчується в тих випадках, коли вона не має “хорошої” відповіді.
Джерела UBR.ua у Національному банку вказують, що регулятору невідомо, скільки сумнівної гривні потрапило в обіг. Причому просвердленими можуть бути не лише купюри 500 та 1000 грн, а взагалі будь-які.
“Спочатку йшлося про 300 млн грн. А тепер – що вже 1,5 млрд грн. Але проблема в чому: адже не лише 500 та 1 грн свердлили. Можуть бути й 000, і 200, і 100 грн. Зараз є інформація лише щодо сховищ Ошадбанку, скільки в Ощадбанку грошей “гавкнуло”. А скільки по інших банках? Такої інформації немає”, – прокоментувало UBR.ua джерело в НБУ.
Співрозмовники UBR.ua у банківському секторі припускають, що операції з “просвердлювання” банкнот могли бути й прикриттям махінацій серед працівників банку, які скористалися хаосом перших днів війни.
“А де гарантія того, що вони написали, що пошкодили 100 млн грн, згідно зі своїми залишками на балансі, а насправді пошкодили 80 млн грн? Хто контролює? Комісія вчинила змову, грубо кажучи, три особи – комісія: а давайте напишемо, що в нас 100 млн, ми їх нібито пошкодимо, напишемо, а собі 20 млн роздерибанимо по кишенях, логічно? Хто нечистий на руку, таку аферу можна легко провернути. А яким чином НБУ це передбачить? Жодним” , – прокоментував UBR.ua один з банкірів.
Він наводить як приклад ситуацію у Промінвестбанку, чиї активи 2014 року також опинилися на окупованій території – у Криму та на Донбасі. Тоді ніхто нічого не свердлив, і всі банкноти вважалися ходовими – як на окупованій, так само й на неокупованій території, а пересічні громадяни не страждали від чийогось розгільдяйства.
“Коли почали захоплювати Крим, ми вивезли гроші. Ми ж були російським банком, ми домовлялися через Росію. ВЕБ домовлявся з терористами в Криму, наші хлопці сиділи тиждень на вантажівках, бо вони то давали дозвіл на вивіз, то не давали. І в результаті все ж таки ми вивезли свої гроші з Криму. А на Донбасі у нас вкрали близько 12 млн грн, ми їх не пошкоджували. І пішли в обіг, але вони були платіжні, нормальні гроші. Краще б й зараз або знищили зовсім ці банкноти, або вже зовсім їх не чіпали”, – розповідає співрозмовник.
Юристи радять
По суті сьогодні є два варіанти розвитку подій, залежно від того, який вибір зробить НБУ. Якщо грунтуватися на тому, що просвердлені отвори менші за нормативні, а отже, такі купюри не вважаються виведеними з обігу, тобто платіжними, то “сумнівні” банкноти мають обмінювати на нові. Або НБУ продовжить орієнтуватися на акти банків про знищення купюр, ігноруючи феномен “неправильних дірок”, за принципом “є документ банку про навмисне пошкодження, а чим та як свердлили – неважливо”.
Опитані банкіри висловлюють думку, що Нацбанку вигідніше дотримуватись другого варіанту, оскільки на фоні півтрильйона надрукованих гривень відмова від обміну пошкоджених банкнот дає спокусу повісити ці втрати на пересічних громадян. “Зрозуміло, що зараз дадуть компенсації та збільшиться знову обіг в країні. Хоча, з іншого боку, навряд чи їм це зійде з рук. Не вірю, що зійде, надто багато хто постраждає”, – вважає співрозмовник.
Юристи також вважають, що, хоча ситуація, яка виникла на цей момент, є двозначною, швидше за все, ніхто нічого змінювати не буде.
“Банкноти, визнані за результатами дослідження пошкодженими під час надзвичайного режиму, зберігаються у сховищах, розташованих у будівлях Національного банку в регіоні України до їхньої передачі в установленому порядку правоохоронним органам для проведення відповідних розслідувань”, – вказує керуючий партнер ЮК Winner Ігор Ясько.
На думку експерта з митної справи, керуючого партнера Delta International Services Group, адвоката Германа Таслицького, ситуація, яка виникла, дійсно є проблемою, оскільки під час війни люди і техніка виявилися непідготовленими до своєчасного виявлення навмисно пошкоджених банкнот. Такі банкноти не придатні до обігу, тобто грошима не є, тому НБУ не бачить підстав обміну їх банкам і, отже, забороняє останнім обмін таких банкнот громадянам.
“Що в цьому випадку рекомендувати собі та всім громадянам – максимально використовувати безготівкові розрахунки і бути максимально уважними при переведенні в готівку від інших. Насамперед, регулярно буваючи в різних банках, я жодного разу не бачив будь-яких застережень або роз’яснень від Національного банку України щодо звернення з готівкою в ці скрутні часи”, – вказує Герман Таслицький.
З погляду правового регулювання, виявлення банкнот, приведених у неплатіжний стан під час надзвичайного режиму, є насамперед завданням НБУ, який наділений відповідними повноваженнями та має необхідні інструменти, зокрема щодо залучення для цього банків, фінансових установ.
“Для досягнення цієї мети своєчасне інформування банків, фінустанов, а через них – громадян, є, напевно, головним інструментом своєчасного виявлення “недійсних” купюр. Важко звинувачувати просту людину, яка має в гаманці таку банкноту, якщо такими банкнотами “набралися” досвідчені банківські установи”, – резюмує Герман Таслицький.
Автор: Герман Тасліцький
адвокат, керуючий партнер Delta International Services