Автор: Герман Тасліцький
Адвокат, Директор Delta International Services 

Реформа митниці. Варіант…∞

13 травня на сайтах Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України з’явилася новина про затвердження Кабміном Плану заходів із підвищення ефективності роботи митниці. На жаль, окрім коротких тезисів та 9-сторінкової презентації на сайті Міністерства фінансів більш детальну інформацію знайти не вдалося – ані самого документа, яким затверджено План заходів, ані чіткого роз’яснення за рахунок чого, яким чином буде реалізовуватися цей План.

Отже, вивчати чергову реформу митниці можливо лише за презентацією. Перше, на що я звернув увагу, – наш Уряд зробив неможливе, затвердивши реформування митниці під час здійснення реформування митниці, тобто, реформування реформування, оскільки реформу митниці, яку презентував у 2019 р. пан Нефьодов (при підтримці, на той час, Прем’єр-міністра України О. Гончарука), ніхто не відмінив. Тому незрозуміло: цей План – продовження реформи 2019 р. або нова реформа?

Згаданий План визначив три основні напрямки реформи – функціональний, мотиваційний напрямок та сервісний.

Функціональний напрямок є повторенням усіх наголосів останніх років. Це розвиток митного IT, розширення використання сканерів, ваги, відеокамер, єдина юридична особа, моніторинговий центр.

Мотиваційний напрямок, за задумкою Кабміну, спрямований на митника. Це знову відбір через тестування та експертиза доброчесності, знову обіцянка бонусів до заробітної плати та видача форми (як інструмент підвищення самоповаги), на додачу – ліхтарик, камера та комп’ютер. Також нічого нового.

Сервісний напрямок – це робота з бізнесом, якому знову обіцяють зрозумілі правила (читай законодавство та практику його застосування), спрощення та відповідальність, невтручання правоохоронних органів, зручні IT сервіси.

Відповідно до графіку, ця реформа повинна завершитися вже в серпні, тобто всі обіцянки повинні бути виконанні. Такі короткі строки мене наводять на думку, що, або усе наповнення цієї реформи вже є й її треба гарно продати, як перемогу нового Уряду, або нічого не має та виконувати її ніхто не збирається. Якщо такі фундаментальні проблеми митниці можна вирішити впродовж трьох місяців, то усіх попередників треба стратити публічно. Тому запропонований План я розглядав би, як напрямок розвитку. Бажаний, але остаточно не досягнений найближчим часом.

Серед трьох запропонованих напрямків більший результат треба очікувати від функціонального. По-перше, це єдиний напрямок, який повністю залежить від Держмитслужби; по-друге, для цього напрямку у митників є знання, інфраструктура та розуміння його розвитку. Останній рік вже приніс безліч цікавих розробок та новацій в митній сфері. Серед найбільш вдалих – єдиний казначейський рахунок для перерахування митних платежів та створення і розвиток Єдиного державного інформаційного веб-порталу.

«Єдине вікно для міжнародної торгівлі» вже зараз дозволяє суб’єктам ЗЕД контролювати залишки своїх коштів на казначейському рахунку, отримувати митні декларації, проводити реєстрацію чи зміну відомостей про суб’єкта ЗЕД, перевіряти пропуск товару через митний кордон України тощо.

Щодо мотиваційного напрямку, обіцянка змінити систему оплати праці, вирішити проблему низьких зарплат вже набила оскому суспільству та звела до відчаю діючих митників. Таймлайн дій, які планує здійснити Держмитслужба для досягнення мети, взагалі не містить встановленого строку введення мотиваційних принципів та зміни системи оплати праці. Отже, цей напрямок, найімовірніше, залишиться декларативним.

Сервісний напрямок не такий сумний, як мотиваційний. Згаданий вище Єдиний державний інформаційний веб-портал дійсно став надавати сервіси, про які ще 5 років тому не мріяли, а 2 роки тому – мріяли дуже обережно. Проте в невтручання правоохоронних органів не віриться, в персональну відповідальність посадових осіб митниць – не віриться, в зрозумілі правила (правозастосування у відповідності до закону) – зовсім не віриться. Митниця, як була, так й залишається, не зважаючи на усі реформи, бюджетоутворюючим «підприємством» для держави.

В підтвердження цьому – свіженький наказ Міністерства фінансів України від 02.05.2020 р. N204 «Про затвердження Змін до Класифікатора митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управлiння ризиками, та Класифiкатора результатiв виконання митних формальностей, що можуть бути визначенi за результатами застосування системи управління ризиками», яким, зокрема, вводиться класифікатор митної формальності, яка може бути визнана за результатами застосування системи управління ризиками з кодом «212-1 Проведення митного огляду за iнiцiативи правоохоронних органiв. Таким чином, затяжна боротьба з засиллям правоохоронних органів у зоні митного контролю завершилася поразкою Держмитслужби. Хіба тепер декларант буде розуміти, хто саме має підозру про операцію або товар під час митного оформлення.

Отже, кроки найближчих місяців навряд чи зможуть змінити загальну ситуацію в Держмитслужбі. Чесніше було б встановити реальні строки (2-3 роки) загальної реорганізації Держмитслужби, переосмислити місце та роль митниці в державній безпеці, відмовитися від не властивих їй функцій або скоротити їх вплив, здійснити відповідні зміни, розуміючи кошторис та можливості держави. В іншому разі будемо в котрий раз згадувати строки з байки І. Крилова «Квартет»: «Тож, як сідати – сварки марні. Бо з вас музики незугарні».

Коментар опубліковано уна сайті видання “Юридична газета” від 15 травня 2020 року https://bit.ly/2zKQJaE.