Автор: Герман Тасліцький
Адвокат, Директор Delta International Services
«Наш основний принцип роботи — експертність, яка підтверджується справами»
Переїхати з Донецька до Києва та розпочати юридичний бізнес спочатку… Історією розбудови бренду юридичної компанії зі спеціалізацією в митному праві з «Юридичною Газетою» поділився Герман Тасліцький — засновник Delta International Services та ЮК «Правозахист Україна». Він розповів про останні тренди у сфері митного права, нові послуги та принципи роботи, завдяки яким формується лояльність клієнтів
— Германе, Ви вже понад 20 років працюєте на ринку митних послуг. У 2018 р. група компаній «Донбас Імпекс», де Ви були керівником, провела ребрендинг та стала Delta International Services. Чим було обумовлене таке рішення?
— Перший Митний кодекс, який мені довелося вивчати, був датований ще 1991 р. та мав лише 164 статті. Моя робота з митницею, митним правом розпочалась у 1994 р. в ролі митного брокера. Через 10 років активної митної брокерської діяльності була створена ЮК «Правозахист Україна». Зі спеціалізацією ми визначилися одразу. Це був супровід міжнародної торгівлі, митне та податкове право в розрізі зовнішньоекономічної діяльності. Згодом декілька компаній, митних брокерів та ЮК «Правозахист Україна» об’єдналися в групу копаній «Донбас Імпекс». Тоді ми були регіональною компанією. Активними, помітними, відомими, але переважно на регіональному рівні. Назва компанії того часу повністю відповідала нашому географічному розташуванню в Україні.
Однак 2014 р. визначив долю багатьох громадян нашої країни. Ми не стали винятком. Переїзд з Донецька до Києва, втрата майже усієї клієнтської бази, нові для нас обличчя на кожному кроці… Ми почали все спочатку. Однак при цьому ми отримали нові можливості. Переїзд деяких співробітників до різних обласних центрів та бажання працювати «старою» командою змусило нас створити офіси для групи компаній в тих місцях, де опинилися наші співробітники. Там ми почали шукати нових клієнтів і пропонувати їм свої послуги, вміння та знання. Розвиток на ринку Києва та головних промислових центрів України підштовхнув нас до проведення ребрендингу компанії, оскільки стара назва вже не відповідала нашим можливостям та присутності на ринку України. На мою думку, нова назва більше відповідає нашій позиції на ринку та надає розуміння нашого бізнесу.
— Окрім ребрендингу, що нового з’явилося в Delta International Services?
— Основне — це наші нові клієнти. Наразі кількісно нові клієнти займають близько 80% від усієї клієнтської бази нашої групи компаній. Сьогодні ми надаємо більш фахові послуги та маємо більшу експертизу в митних питаннях. Ми значно зросли за останні роки як професіонали та розвинули нові напрямки діяльності. Наприклад, зараз ми активно займаємося трансфертним ціноутворенням та розвиваємо послуги митного пост-аудиту.
— Щодо ЮК «Правозахист України», яка зараз її доля? Чи входить вона до нової групи Delta International Services і на чому спеціалізується?
— Без ЮК «Правозахист Україна» не було б групи компаній Delta International Services. Наразі «Правозахист Україна» відіграє визначальну роль в нашій групі компаній. Це юридичний консалтинг, договірне право, корпоративні питання, оціночна діяльність — все те, що не стосується судового процесу, що реалізується через АБ Германа Тасліцького.
— Якими сьогодні є тенденції юридичного консалтингу у сфері митного права?
— Це дуже дискусійне питання. Митне право є достатньо унікальним, адже воно залежить від регулювання міжнародної торгівлі та міжнародних відносин між країнами. Стільки міжнародних зобов’язань, принципів та практик, закладених у Митному кодексі України, не має жодний інший кодекс. В цьому аспекті Митний кодекс є найбільш «просунутим», адже кожна норма Кодексу повинна відповідати міжнародним нормам чи зобов’язанням України. Незважаючи на таку «просунутість», ми все одно відстаємо від розвинених країн у розвитку та ідеї митної справи. Ми запізнюємося з адаптацією нашого законодавства до європейського та порушуємо строки узятих на себе зобов’язань відповідно до Угоди між Україною та ЄС.
Однак розвиток митного законодавства все одно спрямований на кращі європейські та міжнародні практики. Нещодавно в першому читанні було прийнято два важливих законопроекти, які можуть значно вплинути на розвиток митного права та митниці в Україні. Це так звані законопроекти «Про режим спільного транзиту» та «Про авторизованих економічних операторів». Також більш активно почав розвиватися митний пост-аудит. Оскільки органи ДФС нарощують обсяги таких перевірок, підприємствам доведеться звертатися за допомогою до спеціалістів.
Отже, на мою думку, цікавий напрямок розвитку юридичних, консалтингових послуг у митному праві спостерігатиметься у сфері перевірки зовнішньоекономічної діяльності підприємств (для себе ми це називаємо «імітацією митного пост-аудиту»), правової підтримки експортерів у процесі виходу на міжнародні ринки та структурування бізнесу.
— З якими запитами найчастіше звертаються клієнти?
— Останнім часом коло питань дещо змінилося. Після 2010 р. проблеми клієнтів стосувалися більше спорів з митними органами щодо коригування митної вартості, зміни коду товару, внаслідок чого потрібно було сплачувати значні санкції. Сьогодні такі питання ще інколи виникають, але вже стають другорядними. Розвиток бізнесу в напрямку Європейського Союзу та інших розвинених держав змушує клієнтів звертатися до нас за юридичним консалтингом, що допоможе їм вийти на ці нові ринки. Це коло питань, пов’язаних з юридичною підготовкою умов виходу: сертифікація товарів, обмеження в тій чи іншій країні на ту чи іншу продукцію, встановлені ЄС квоти на ті чи інші товари, міжнародні контракти.
Також важливим є питання оподаткування в країні імпорту, тому що наш експортер повинен розуміти вхідну ціну в тій чи іншій країні. Тобто він має знати, які витрати доведеться нести в країні імпорту на експортований ним товар. Насамперед, це необхідно для розуміння ринку. До того ж виникають питання, пов’язані зі спорами у сфері ЗЕД. Адже не в усіх договірних відносинах сторони погоджуються з усім, що відбувається. Ми спеціалізуємося на спорах у Міжнародному комерційному арбітражному суді при ТПП України.
Окрім того, до нас звертаються з питаннями застосування митних режимів на митній території України, а також за супроводом імпорту чи експорту складних великих поставок обладнання в Україну. Тобто це ті питання, де потрібне поєднання знань у галузі митного оформлення, правильної організації цих процесів та митного права, що забезпечує зменшення ризиків, зниження рівня витрат та «коректності» таких операцій для компаній.
— Які країни Ваші клієнти найчастіше обирають для експорту?
— У мене немає чіткої статистики, але наразі ЄС вважається найпопулярнішою територією для українського експорту. Однак варто розуміти, що первинний експорт не завжди є кінцевою точкою, де цей товар буде реалізовуватися. Ми маємо багато компаній-імпортерів з сусідніх країн (Чехії, Польщі та ін.). Проте не факт, що все, що купують польські компанії, реалізовується в Польщі. Цілком вірогідно, що потім ці товари транзитом через Польщу йдуть до інших країн ЄС. Українським компаніям-експортерам, для того щоб увійти на ринок ЄС, також часто доводиться створювати компанії в країнах-членах ЄС. Для цього найбільш зрозумілим є створення компаній у Польщі та Чехії, адже ментально це найближчі для нас країни.
Слід зазначити, що компанії в Європі та США не так активно займаються зовнішньоекономічною діяльністю, як компанії в Україні. Сьогодні Україна дуже залежить від імпорту. Велика частина платників податків в Україні тією чи іншою мірою є імпортерами та експортерами. В інших країнах все дещо інакше. Компанії із самодостатніх країн, в яких є власний потужний ринок, важко вмовити купувати закордонні товари. Необхідно вмовляти, продавати товари, демонструючи всі їхні переваги.
При цьому в Європі та США є достатня кількість компаній, які купують імпортну продукцію. Однак вони наполягають на тому, щоб ця продукція була звільнена від усіх податків та митних платежів. Тому з метою виходу на європейський ринок українським компанія доводиться створювати там свої компанії для імпорту, проводити через них всі заходи для очищення від митних обтяжень і лише потім реалізовувати продукцію на ринку тієї країни. Чим далі, тим більше ці питання будуть підійматися серед українських експортерів у контексті розвитку експорту.
— Який з останніх кейсів був для Вас найуспішнішим та найцікавішим?
— Так склалося, що ми вже другий рік поспіль активно працюємо у сфері імпорту вітроенергообладнання в Україну. Це глобальні проекти наших клієнтів, які вимагають дуже вузької спеціалізації навіть всередині митного права, специфічних знань щодо реалізації комплектних об’єктів та правильної організації імпорту. Наразі ці проекти займають у нас дуже багато часу. Починаючи з 2018 р. ми фактично вже реалізували три таких проекти. Оскільки вся наша діяльність була на це спрямована, ми не можемо похвалитися якимись значущими судовими процесами. Однак те, що ми змогли зробити у сфері імпорту та будування вітроелектростанцій в Україні, у мене викликає внутрішню гордість та повагу до своєї команди.
— За якими принципами Ви будуєте роботу зі своїми клієнтами?
— Я вважаю, що для будь-якого клієнта, який звертається до зовнішніх консультантів, першочерговим є результат роботи цих консультантів. Тобто мова йде не лише про старі досягнення, але й про впевненість клієнта в тому, що звернувшись за допомогою до консультанта, він отримає цю допомогу. Тому основним принципом, якого ми намагаємося дотримуватися всередині компанії, є професіоналізм, який підтверджується справами. Всі ми знаємо теорію, але не завжди ця теорія знаходить своє відображення на практиці. Це життя, тому практичний досвід, який ми отримуємо через теоретичні знання, для нас є великою цінністю. Нашим новим клієнтам ми намагаємося продемонструвати все те, що ми вже зробили, що у нас вже вийшло і що ми знаємо, як цього досягти. Отже, насамперед, ми йдемо до клієнтів з нашою підтвердженою експертизою.
— Як Ви обираєте клієнтів?
— Клієнтів не ми обираємо, а вони нас обирають. Адже коли ти продаєш свої послуги, то все одно обирають тебе. Тому наш вибір полягає в тому, щоб сподобатися будь-якому клієнту в хорошому сенсі цього слова. Ми не поділяємо клієнтів на великих, маленьких, заможних і не дуже. Ми намагаємося вибудовувати однакові якісні відносини з усіма клієнтами. Клієнти, які приносять нам менший дохід, заслуговують не менше уваги, ніж клієнти, які платять більше. Тому в цьому питанні ми намагаємося докласти максимум зусиль, щоб втримати клієнта і дати йому дещо більше або запропонувати йому додаткові послуги, окрім тих, за якими він до нас звернувся. Таким чином ми намагаємося утримувати клієнта, збільшувати його лояльність та розвивати наш бізнес.
— Поділіться планами на найближчий рік.
— Плани на найближче майбутнє часто визначають клієнти. Коли з’являється новий клієнт з якимись важливими для нього питаннями, але певною мірою неочікуваними для юридичної компанії, то хочеться продемонструвати себе з найкращого боку. Тому нам доводиться відкривати нові горизонти в необхідних клієнтам напрямках. Сьогодні ми намагаємося активно розвивати трансфертне ціноутворення. Поки що у нас це добре виходить. Окрім того, ми пропонуємо ринку нову послугу, яку називаємо «імітація митного пост-аудиту». Ця послуга дещо відрізняється від фінансового аудиту, який провадять чимало аудиторських компаній, та дещо його доповнює.
Аудиторські перевірки не стосуються питань, пов’язаних із зовнішньою економічною діяльністю та митним правом. Однак, за моїми прогнозами, активний розвиток митного пост-аудиту в Україні змусить компанії, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю, замислитися над перевіркою тих операцій, які вони здійснили. Ми вже готові надавати ринку цю послугу. Звичайно, сьогодні вона ще не має шаленого попиту, але ми вважаємо, що скоро це зміниться. Також ми розраховуємо на активний розвиток практики кримінального права всередині компанії, насамперед, у напрямку кримінального права для бізнесу. Можливо, згодом ми будемо шукати партерів для об’єднання. Все залежить від якихось ситуативних речей.
— Ви вже отримували пропозиції для об’єднання?
— Насправді, так. Є навіть спільний інтерес для подібних союзів. Проте поки що все це знаходиться на рівні фантазії та обговорення можливостей. Всі хочуть бути великими та всеосяжними, але часто життя говорить про те, що маленькі живуть довше ніж великі. Ми маленькі, але у нас є свій зрозумілий для нас ринок. Маючи певний статус на цьому ринку, ми добре почуваємося в таких умовах. Однак, звісно, завжди хочеться бути більшими.
Інтерв’ю опубліковано у виданні “Юридична газета” №20 (674) від 20 травня 2019 р.