Митна вартість та коригування 

Правила визначення митної вартості, її декларування, порядок контролю та коригування визначені Розділом ІІІ Митного кодексу України (далі – МКУ). 

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. 

Відповідно до приписів частин першої та другої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.. 

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, – страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 

Відповідно до частини п’ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. 

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік підстав, коли митний орган має право зажадати отримати від декларанта додаткові документи, а також вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. 

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. 

Як передбачено частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, митний орган може витребувати у декларанта додаткові документи лише у випадках: і) виявлених розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, іі) наявних ознак підробки, або якщо ііі) документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. 

Правила та підстави коригування митної вартості зазначені в статті 55 Митного кодексу України. Рішення митного органу про коригування митної вартості товарів декларанта може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.