Контроль митної вартості реформованої митниці. Що не так?
Що таке Автоматизована система управління ризиками Держмитслужби і в чому проблема зараз із визначенням митної вартості товарів.
Відзвучали фанфари завершення не довгої, але яскравої «Санта-Барбари» щодо обрання Голови та заступників Держмитслужби України. Незважаючи на те, що результати цих конкурсів були відомі майже до його початку, була маленька надія, що люди, які займуть посади без позначки «в.о.», зможуть вдихнути в українську митницю сучасні погляди та підходи розвитку митної справи.
Але, «маленька надія» разом з призначеннями та, особливо, після «Трускавця» вмерла. Бізнес з жалем зрозумів, що все нове, це добре забуте старе. Наприкінці вересня імпортери отримали підтвердження про впровадження Держмитслужбою так званих «таблиць з митної вартості», тобто мінімальної вартості товару, розрахованої на 1 кг в розрізі кодів УКТ ЗЕД в доларах США. Відповідно до неї проводиться розрахунок митних платежів та митне оформлення.
Коли бізнес повідомив керівництву Держмитслужбі про те, що знає про такі незаконні дії, у відповідь надійшло здивування та завірення в тому, що такого немає і бути не може. Отже, нові кадри використовують в своєї роботі старі підходи, до речі, які й були підставою початку реформування митниці.
При цьому, результативність коригування митної вартості при оскаржені в суді, явно не на користь митниці. Той, хто йде в судове оскарження, з вірогідністю біля 70 відсотків отримує позитивне рішення суду. Протягом 2018 — 2021 років судова практика оскаржень Рішень митниці про коригування митної вартості отримала достатню кількість правових позицій Верховного суду, застосування яких в своїй роботі з боку Держмитслужби, в рази би зменшило потік судових оскаржень, та підняло би рівень правової роботи в митницях. Але, не зважаючи на сталу практику, розуміння результату своєї «контролюючої» діяльності, митники раз за разом виносять рішення про коригування, які знову і знову скасовуються в суді. На жаль, наша судова влада, важко виносить рішення про стягнення з Держмитслужби наданих збитків бізнесу, що, на мою думку, призводить до безвідповідальності за прийняті рішення з боку посадовців.
Швидше за все, такий стан не влаштовує ані Держмитслужбу, ані Міністерство фінансів України, бо повернення коштів за рішенням суду підприємствам, на думку посадовців, завдає збитки державі. Тому не дивно, що останнім часом поновилися ініціативи реанімації законопроекту 3562 від 28.05.2020року «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо порядку контролю правильності визначення митної вартості товарів)». Головним лейтмотивом цього законопроекту є надання права митниці не визнавати заявлену митну вартість декларанта, запитувати додаткові документи, та корегувати (збільшувати) її на підставі спрацювання Автоматизованої системи управління ризиками (АСАУР) Держмитслужби. При цьому, алгоритм роботи та принципи спрацювання АСАУР прописують ті ж самі посадовці, що здійснюють контроль і коригування митної вартості. Тому не буде несподіванкою те, що робота АСАУР з вимогою провести коригування митної вартості товару буде імперативною та відбуватиметься з тією ж частотою та відносно тих самих товарів, про які «вручну» буде внесено відповідні установки в систему. Що в такому разі отримає Держмитслужба? На мій погляд, Держмитслужба намагається зняти звинувачення з посадових осіб в штучній затримці митного оформлення та безпідставному коригуванні митної вартості, здійснюючи перенесення тих самих дій на Автоматизовану систему управління ризиками. Наче це рішення штучного інтелекту, який запідозрив можливе порушення.
Автор: Герман Тасліцький, керуючий партнер Delta International Services