Як уникнути подвійної сплати податків зі своєї зарплати?
12.10.2022
Українці, які перебувають за кордоном понад 183 дні можуть навіть не знати про те, що їх визначили податковими резидентами іншої країни. Кому саме загрожує подвійне оподаткування?
Подвійне оподаткування: про що йдеться?
За даними ООН, на початок жовтня близько 4,2 мільйона українців уже отримали тимчасовий прихисток у країнах ЄС. Через активізацію ракетних ударів по критичній інфраструктурі ця цифра може зрости з настанням холодів.
Європейські країни зуміли впоратися з напливом українських біженців та забезпечили їх гуманітарною допомогою, житлом та навіть соціальними виплатами. Однак вже найближчим часом багатьом з них, ймовірно, доведеться заплатити за гостинність країн, які їх прийняли.
Наприкінці серпня спливло пів року від часу, як перші біженці виїхали з України. Ті з них, які весь цей час жили в одній й тій же країні ЄС, ризикують найближчим часом отримати статус податкових резидентів та обов’язок сплатити додаткові податки.
Для громадян, які проживають за кордоном, але продовжують працювати на українські компанії, це означає, що з отриманої зарплати доведеться заплатити податки двічі: в український бюджет та в бюджет приймаючої країни.
Що означає статус податкового резидента? Скільки українським біженцям доведеться заплатити податків за кордоном та як уникнути подвійного оподаткування?
Коли виникає необхідність платити податки?
Так чи інакше, а податки сплачують всі. За офіційно працевлаштованих, податки платить роботодавець (податковий агент), а ФОПи та самозайняті особи сплачують їх самостійно.
Але цей обов’язок стосується не лише українців. Податки в Україні сплачують й іноземці, які тут працевлаштовані або постійно проживають. Цей обов’язок поширюється також на тих іноземців, які отримують доходи не в Україні від своїх роботодавців, проте які проживають тут тривалий час.
Аналогічно це правило поширюється й на українців, які виїхали за кордон: обов’язок платити податки у приймаючій державі виникає навіть без зміни громадянства чи отримання будь-якого іншого статусу у новій країні проживання.
“У цьому контексті існує два незалежних один від одного поняття: громадянство та податкове резидентство. Якщо людина виїхала, наприклад, до Польщі, то вона може стати податковим резидентом цієї країни навіть без отримання там громадянства.
Відтак, у неї може виникнути обов’язок сплачувати там податки навіть з отриманих в Україні доходів, з яких вже сплатили податки до українського бюджету”, – пояснює директор Палати податкових консультантів Віталій Смердов.
Що таке податкове резидентство?
Простими словами, податкове резидентство – це статус особи, яка проживає у певній країні, що передбачає обов’язок саме у цій країні сплачувати податки з усіх доходів.
“Загальний принцип податкового резидентства передбачає, що всі резиденти країни підлягають у ній оподаткуванню стосовно абсолютно всіх своїх доходів – як тих, що отримуються на території цієї країни, так і за її межами”, – пояснює керуючий партнер адвокатського об’єднання “Місечко та партнери” Володимир Місечко.
Отже, отримавши статус податкового резидента, українські біженці за кордоном повинні сплачувати податки до бюджету приймаючої сторони навіть зі своїх зарплат, навіть якщо, з них вже сплачено податки в Україні.
Це ж саме стосується доходів ФОПів та самозайнятих осіб: якщо джерело їхнього доходу в Україні, а самі вони проживають за кордоном, то крім сплаченого єдиного податку вони повинні заплатити податок на дохід у країні проживання.
Коли особа отримує статус податкового резидента?
У різних країнах світу статус податкового резидента настає за різних умов. Найпоширеніша з них – проживання у приймаючій країні протягом тривалого періоду. Як правило, пів року або 183 дні.
“У більшості країн першою підставою для набуття податкового резидентства є наявність власного або орендованого житла, в якому особа зазвичай проживає.
Якщо таке житло є у двох країнах, тоді визначення податкового резидентства особи проводиться на основі інших критеріїв, і до них відносяться тісні сімейні та економічні зв’язки, знаходження в країні понад 183 календарних дні, громадянство та інше”, – зазначає керуюча партнерка юридичної компанії GLS Ольга Черевко.
Важливим критерієм, за яким особа отримує статус податкового резидента, є наявність так званого “центру життєвих чи економічних інтересів” у певній країні. Забігаючи наперед, якщо центр ваших економічних інтересів знаходиться в Україні, то, як правило, це є достатньою підставою для того, аби не платити податки з доходів за кордоном.
“Центр життєвих інтересів може охоплювати різноманітні аспекти – від кількості днів перебування в країні, володіння майном, наявності роботи до відвідування школи чи дитсадка дітьми, чи відвідування спортивного залу. Де центр життєвих інтересів, там і сплата податків”, – пояснюють юристи Європейської бізнес асоціації.
Центр економічних інтересів у особи виникає у тій країні, до якої вона найбільш тісно прив’язана як економічно, так і соціально.
Як правило, центр економічних інтересів особи знаходиться у тій країні, де вона має:
⇒ постійне місце проживання;
⇒ офіційне місце роботи;
⇒ зареєстрований бізнес (чи ФОП);
⇒ відкриті банківські рахунки;
⇒ регулярну сплату податків та комунальних платежів;
⇒ тісні родинні зв’язки;
⇒ місце, у якому постійно навчається неповнолітня дитина цієї особи (садочок, школа чи ВНЗ);
⇒ абонементи до спортзалів, басейнів, секцій тощо.
На скільки більше доведеться заплатити?
Звання податкового резидента однієї з європейських країн може дорого обійтися українським переселенцям, адже з усіх доходів їм доведеться заплатити доволі великі податки.
Порівняно з країнами Західної Європи, українські ставки податків доволі посередні. Так, з отриманої в Україні зарплати до державного та місцевого бюджетів сплачується 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору. Додатково роботодавець сплачує 22% ЄСВ.
У західних країнах фізичні особи сплачують набагато вищі податки, розмір яких може перевищувати половину доходу. Варто зазначити, що у більшості країн ЄС діє прогресивна система оподаткування. Тобто, чим меншим є розмір отриманого доходу, тим меншою є ставка податку, яка до нього застосовується.
Проте, навіть застосування знижених ставок податків до відносно невеликих в масштабах країн ЄС доходів все одно є додатковим тягарем для бюджету українського переселенця. У разі ж, якщо особа проігнорує вимоги податкової про сплату податків, то у ЄС їй загрожують штрафи та навіть кримінальна відповідальність.
Як іноземні податкові стягуватимуть податки?
Українці, які перебувають за кордоном вже понад 183 дні можуть навіть не знати про те, що іноземний податковий орган визначив їх податковими резидентами своєї країни. Все тому, що податковий період, за який необхідно буде здійснювати сплату податків, у більшості країн прирівнюється до року.
Іншими словами, про необхідність сплачувати податки в іншій державі людина може дізнатися вже у 2023 році, на етапі, коли місцевий податковий орган виставить їй претензію на погашення податкового боргу.
Тож не дивно, що наразі нічого не відомо про випадки подвійного оподаткування доходів українців, які виїхали за кордон на початку великої війни, попри те, що 183 дні їхнього перебування у новій країні вже минули.
“Необхідність оскаржувати своє податкове резидентство в українських біженців виникне лише під час податкових спорів щодо нарахованих податків. Поки що у нашій юридичній практиці таких кейсів не було”, – зазначає Віталій Смердов.
Крім цього, в іноземних податкових органів небагато способів дізнатися про доходи українців, на які можна нарахувати податки. Особливо коли джерело цих доходів – зарплати від українських роботодавців, які надходять на рахунки в українських банках.
Звідки іноземна податкова знає про доходи українців?
Доходи, про які іноземні податківці точно матимуть повну інформацію та на які нарахують податки, як правило, включають доходи від продажу українцями свого майна за кордоном.
“Якщо, наприклад, біженець продає автомобіль в країні перебування, інформацію про угоду податкові органи можуть отримати від реєстраційних центрів, де проходить оформлення. Або від нотаріуса, якщо угода підлягає нотаріальному посвідченню”, – відзначає адвокат Delta International Law Олег Щербак.
Інформація щодо зарплат, які біженці отримують від українських роботодавців на рахунки у вітчизняних банках для іноземних податкових органів не доступна. Щоб нарахувати на ці доходи свої податки їм потрібно отримати таку інформацію з України. І на цьому напрямку нещодавно відбулися важливі зміни, які можуть ускладнити життя переселенцям.
19 серпня Україна приєдналася до багатосторонньої угоди про автоматичний обмін податковою інформацією (CRS). У майбутньому цей крок призведе до того, що українська податкова в автоматичному режимі надсилатиме всю інформацію про українців, які є податковими резидентами інших країн.
Проте для того, аби CRS запрацював, уряду та Раді необхідно завершити імплементацію низки документів та законодавства у цій сфері, на що піде певний час.
“Поки CRS в Україні не запрацював, обмін податковою інформацією може відбуватися на основі багатосторонніх та двосторонніх договорів між країнами. Але надання будь-якої інформації в цьому випадку відбувається не автоматично, а по запиту.
Навіть коли запрацює CRS, Україна не буде видавати інформацію по тих особах, кого вона вважає податковими резидентами України, а вона вважає такими всіх українців, крім тих, хто виїхав за кордон раніше і пройшов процедури виходу з податкового резидентства України”, – наголошує Ольга Черевко.
Тож існує висока ймовірність того, що мільйонам українців, які виїхали за кордон, вдасться уникнути подвійного оподаткування своїх українських зарплат через брак інформації в іноземного податкового органу. Але повністю покладатися на це все ж не варто.
Як уникнути подвійного оподаткування своїх доходів за кордоном?
Аби двічі не сплачувати податки юристи рекомендують українським біженцям спочатку визначитися для себе, де вони планують надалі жити. Виходячи з цього й потрібно буде відстоювати своє податкове резидентство у тій чи іншій країні.
Якщо вибір впаде на приймаючу країну, то найпростішим способом не сплачувати податки в Україні є працевлаштування на новому місці роботи у новій країні чи переоформлення там свого бізнесу. Під час останнього не варто забувати, що український ФОП чи підприємство потрібно офіційно закрити, погасивши всі борги зі сплати ЄСВ та єдиного податку, та подавши відповідні декларації.
Якщо ж вибір впаде на користь податкового резидентства України, то найпростішим способом не потрапити під податковий контроль іншої країни є переїзд. Так, якщо змінювати країну свого тимчасового перебування кожні пів року, то іноземні податкові органи не зможуть претендувати на стягнення з неї податків.
Але варіант з переїздами підходить далеко не всім. Відтак, для того, аби відстояти своє українське податкове резидентство потрібно вступати у суперечку з податковими органами приймаючої країни. Для цього юристи рекомендують підготуватися заздалегідь та вже збирати докази наявності центру економічних інтересів в Україні.
Серед них можуть бути:
⇒ довідка про сплату податків в Україні;
⇒ сертифікат податкового резидента України (невдовзі буде доступна в електронному вигляді);
⇒ актуальне місце реєстрації (прописка) в Україні;
⇒ докази про наявність працюючого ФОПа, зареєстрованого в Україні (документи щодо реєстрації ФОПа та податкові декларації);
⇒ довідки про наявність актуальних рахунків в українських банках;
⇒ довідки щодо відвідування дитиною особи навчальних закладів в Україні;
⇒ квитанції про сплату комунальних платежів тощо.
Залежно від приймаючої країни, пакета цих документів може бути достатньо для того, аби не сплачувати податки за підсумками 2022 року. Однак надалі уникати сплати податків у країні свого проживання буде складніше.
“Щодо доходів за 2023 рік, то шанси відстояти українське податкове резидентство оцінюю як мінімальні, і українські біженці будуть вимушені сплачувати податки в країні свого проживання”, – зазначає Володимир Місечко.
Що робить бізнес для того, аби залишити біженців у податковому полі України?
У тому, аби українські біженці зберегли податкове резидентство України, чи не найбільше зацікавлені їхні роботодавці. Зрештою, якщо доходи їхніх працівників оподатковуватимуть ще й за кордоном, то це може слугувати додатковим стимулом розірвати зв’язки з Україною та працевлаштуватися у країні перебування.
Аби втримати працівників, роботодавці наймають податкових та юридичних консультантів, проводять навчання щодо питань оподаткування у країні перебування біженців та лобіюють вирішення проблеми на державному та міжнародному рівні.
“Рекомендуємо компаніям об’єднуватися на майданчику Асоціації для просування цього питання і надалі, адже воно актуально практично для кожного бізнесу, а спільними зусиллями можна голосніше заявляти про цю проблему.
Також ми комунікуємо з представниками європейської влади, аби доносити важливість та болючість цього питання для українців, бізнесу, країни загалом та акцентувати на важливості його врегулювання”, – відзначають у Європейській бізнес асоціації.
Що робить держава, щоб вирішити проблему біженців?
Українська влада не забула про громадян, яким загрожує подвійне оподаткування доходів. Щонайменше, на словах.
Ще наприкінці серпня з’явилася інформація про те, що Кабмін готує звернення до податкових органів країн, які приймають біженців з України, у якому просить їх не визначати українців своїми податковими резидентами на підставі так званого “ковідного прецеденту”.
Цей прецедент стосується 2020 року, коли країни ЄС домовилися не визнавати громадян інших країн своїми податковими резидентами, якщо ті вимушено затримувалися у країні понад 183 дні.
З того часу минуло вже майже два місяці, проте якого-небудь відчутного прогресу у вирішення цієї проблеми так і не відбулося. Поки що на поступки пішли лише Ірландія та Литва, які не вимагатимуть від українців сплачувати податки за 2022 рік до своїх бюджетів. Однак це рішення країн було добровільним, а не наслідком роботи українських урядовців.
Як пояснив ЕП голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев, розв’язанням питання подвійного оподаткування українців за кордоном займається економічний штаб, до якого входять профільні заступники голови Офісу президента та Міністерства економіки.
Головна ідея штабу – спробувати вмовити іноземні податкові органи не визнавати українців своїми податковими резидентами за допомогою листів. Сам Гетманцев в ефективності такої ініціативи сумнівається.
“Ми, як комітет, підтримуємо будь-які рішення економічного штабу. Але зі свого боку хочу додати, що листами не можна вирішити питання, яке регулюється на рівні міждержавних угод. Такий підхід не буде відповідати європейському законодавству. Потрібно розробити алгоритм на рівні ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку – ЕП), але це складний та тривалий процес”, – зазначив він.
Зрештою, ініціатива держави щодо вирішення проблеми подвійного оподаткування доходів українців поки що закінчилася лише гучними заявами. За даними співрозмовників ЕП серед депутатів, намагання розв’язати цю проблему вирішили поставити на паузу.
“У вересні відбулася зустріч в Офісі президента, під час якої озвучили ідею якнайшвидшого повернення українських біженців додому. Ризик подвійного оподаткування має сприяти цьому”, – повідомив він.
Бізнес зусилля влади щодо вирішення цієї проблеми оцінює доволі стримано. “Ми бачимо певні зусилля влади, направлені на врегулювання статусу податкового резидентства для українців, втім, мабуть, їх недостатньо, зважаючи на відсутність рішення до сьогодні”, – зазначають в Європейській бізнес асоціації.
Водночас там нагадують, що бездіяльність влади у вирішенні цього питання може не лише спонукати українців повертатися назад на батьківщину, але й викликати діаметрально протилежну реакцію.
“Варто розуміти, що замороження цього питання може, на жаль, призвести до того, що співробітники або й навіть деякі роботодавці шукатимуть варіанти уникнення подвійного оподаткування, і ці варіанти можуть бути не на користь України”, – додають там.
Автор: Олег Щербак
адвокат, експерт з митної справи