Я дивуюсь радості суспільства щодо прийняття в першому читанні проекту закону 10380, щодо митного оформлення транспортних засобів через застосунок ДІЯ.

Так, автори проекту закону в пояснювальній записці зазначають, що «важливим аргументом впровадження запропонованої законопроєктом моделі є ліквідація можливості маніпулювання з вартістю легкового автомобіля, тобто корупційної складової на митниці під час визначення митної вартості легкового автомобіля, від якої розраховуються митні збори.

При запровадженні нової моделі ліквідуються схеми із:

• зазначення неіснуючих пошкоджень та несправностей легкового автомобіля;
• зміни модифікації легкового автомобіля;
• підробки договорів купівлі-продажу легкового автомобіля (купчих, інвойсів);
• зміни показників одометра (штучне збільшення або зменшення пробігу легкового автомобіля).

Як я розумію це твердження, мається на увазі, що завдяки «маніпулюванню з митною вартістю» бюджет не отримує податки в повному обсязі, проте, в повному обсязі кошти отримують митники.

«Я вам не скажу за всю Одесу», але за тими митним оформленнями транспортних засобів, що проводилися моєю брокерською компанією, бюджет отримав навіть більше, ніж передбачалося, а митники нічого.

При цьому, розрахунки впливу нової ідеології митного оформлення транспортних засобів, що розміщені разом з проектом закону, показують, що держава сподівається отримати збільшення доходів аж на 0,4% від загальної суми. Що із аналізу 2022 року повинно дати додаткових біля 200 млн грн.

Так от, я дивуюсь радості суспільства, бо впевнений, що через півроку після застосування цієї «схеми», залишиться мало її поклонників, навіть із числа авторів законопроекту. І ось чому.

По-перше, закон є відверто популістським. А вказівка в пояснювальній записці про те, що «під час підготовки проєкту, зокрема методів формування бази даних відомостей про вартість легкових автомобілів, що були у використанні, був застосований досвід та проведенні консультації з представниками країн Європейського Союзу» визиває, як мінімум, відчуття глибокого сумніву, що європейські консультанти надавали рекомендації саме в контексті цього законопроекту.

Але, з повною впевненістю можна казати, що запропонований механізм встановлення митної вартості транспортних засобів суперечить Угоді про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Угоді про застосування Статті VII ГАТТ 1994 та Регламенту Європейського парламенту і Ради № 952/2013 від 9 жовтня 2013 року про встановлення Митного кодексу Союзу.

Зокрема, статтею 7 Угоди про застосування Статті ГАТТ 1994 року встановлено, що митна вартість не визначається на підставі мінімальної митної вартості. Про те саме зазначено і в статті 79 Угоди про асоціацію Україна – ЄС.

Фактично, на рівні Митного кодексу України пропонується відмовитися від базового принципу митної оцінки і міжнародних зобов’язань України.

І тут проект закону створює дуже небезпечну правову колізію. Згідно з встановленою в Україні ієрархією нормативно-правових актів, чинні міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж закони України.

Тому, які б зміни в Митний кодекс України не вносилися би законодавцем в частині зміни принципів визначення митної вартості, Угода про застосування Статті VII ГАТТ 1994 року буде мати вищу юридичну силу, ніж Митний кодекс України. Відповідно, при декларуванні митної вартості декларант повинен застосовувати Митний кодекс України в частині, що не суперечить вищезазначеним міжнародним угодам.

По-друге, законодавець наділяє Держмитслужбу повноваженнями встановлення базової вартості транспортного засобу (читай митної вартості) через наповнення і ведення Бази даних митної вартості легкових автомобілів. Тобто, Держмитслужба отримує можливість самостійно регулювати «бажану» митну вартість окремого транспортного засобу в залежності від ступеню виконання плану. А якщо треба чуть перевищити план – чуть піднімемо базову вартість авто.

Із проекту закону не зрозуміле, що є джерелом інформації для наповнення Бази даних митної вартості легкових автомобілів, який принцип її формування (наприклад, яка з двох вартостей одного й того самого авто буде внесено в базу, більша чи менша?), який період перегляду встановлених в базі вартостей.

Десь, біля 8 років тому вже була спроба на той час керівництва митницею «прив’язати» рівень митної вартості автомобілів до європейських і американських професійних довідників, таких, як SuperSCHWACKE чи Blue Book. Така спроба зазнала поразки, бо навіть професійні видання передбачали необхідність коригувати вартість конкретного автомобіля з урахуванням його технічного стану, комплектації, умов використання тощо. Але, на такі коригування ані тоді, ані зараз митниця не спроможна. Власної методики немає, а методика, що використовується суб’єктами оціночної діяльності, дуже складна для застосування  під час митного оформлення.

По-третє, повністю вб’ється ринок імпорту пошкоджених транспортних засобів, зокрема, автомобілів з США, бо будувався він виключно на формуванні доданої вартості авто всередині країни. Митне оформлення пошкодженого авто давало громадянам суттєву  економію в митних платіжах.

Ми усі розуміємо, що митна вартість транспортних засобів значною мірою залежить від таких факторів, як: марка, модель, комплектація, об’єм двигуна, рік випуску, технічний стан (особливо це стосується транспортних засобів, що були у використанні), тощо.

Згаданий проект закону повністю не враховує такі критерії автомобілю.

У підсумку, суспільство отримає несправедливий закон з нікчемними нормами, а більшість в Верховної Раді – наступне зменшення свого невеликого рейтингу.

Автор: Герман Тасліцький

адвокат, керуючий партнер
Delta International Services