Особливості застосування законодавства про порушення митних правил у країнах ЄС

Митне законодавство Європейського Союзу є гармонізованим. Водночас деякі питання митної справи кожен член Союзу вирішує окремо. До таких питань належить процедура розгляду та застосування санкцій щодо випадків порушення митних правил. Тобто притягнення окремої особи за порушення митних правил у країні-члені ЄС відбувається не за загальноєвропейським законодавством.

У ст. 42 Митного кодексу Європейського Союзу 2013 р. зазначено, що кожна держава-член Союзу самостійно встановлює покарання за порушення митних правил. Якщо таке покарання належить до адміністративних (мається на увазі некримінальні), воно має бути застосоване у вигляді будь-якого збору, який стягується митною адміністрацією, та/або рішення про анулювання, зупинення будь-якого дозволу, ліцензії щодо особи, якої це стосується. Варто зазначити, що правові системи держав-членів ЄС передбачають різні види покарань за порушення митних правил: ті, що належать до кримінальних, та інші.

З 24 членів ЄС 16 держав мають правову систему, яка передбачає як кримінальні, так і некримінальні (адміністративні) покарання за порушення митних правил (змішана система). В інших 8 державах застосовується система, яка передбачає лише кримінальне покарання. В тих державах, де діє змішана система, застосовуються пороги для відокремлення кримінального правопорушення від некримінального (зокрема, суми обов’язкових платежів, які мають бути сплачені у разі переміщення товару, а також його вартість).

Такі країни як Угорщина та Фінляндія мають занадто низькі пороги. В цих країнах адміністративне провадження буде дуже рідким явищем. Натомість кримінальний вид притягнення до відповідальності в більшості випадків переважає.

Деякі спеціалісти говорять про наявність триступеневої санкційної системи ЄС: митні кримінальні покарання, митні фінансові покарання та митні адміністративні покарання. В цій системі кримінальне покарання застосовує суд, а некримінальні — митні адміністрації.

В липні 2018 р. Європейський парламент у першому читанні затвердив проєкт резолюції, якою визначив необхідність приведення національного законодавства членів ЄС до єдиних критеріїв у найближчому майбутньому. Зокрема, у проєкті зазначається, що країни-члени ЄС мають внести відповідні зміни до національного законодавства та встановити відповідальність за підбурювання, спонукання до вчинення дій, які можуть кваліфікуватися як порушення митних правил. Передбачається встановлення обов’язкової правової норми, яка визначає порушення митних правил незалежно від наявності умислу в діях винної особи.

Проєктом також встановлюється необхідність зберегти або в окремих випадках ввести відповідальність за порушення митних правил як для фізичних, так і для юридичних осіб. Всі країни-члени ЄС мають розробити та запровадити відповідну шкалу санкцій за порушення митних правил, відповідно до тяжкості заподіяних наслідків, враховуючи обставини, які пом’якшують та обтяжують відповідальність.

Окремо у проєкті зазначається про необхідність запровадження обмеження строку провадження у справах про митні правопорушення (притягнення до адміністративної відповідальності) у 4 роки з дня вчинення правопорушення, а у разі триваючого правопорушення — з моменту, коли правопорушник припинив вчиняти протиправні дії.

Водночас проєкт встановлює, що кожна держава-член ЄС має передбачити у законодавстві норму про зупинення такого строку на час судового провадження. Це дуже важливо, оскільки до сьогодні є держави ЄС, де відсутній такий строк. У проєкті перелічені склади митних правопорушень, які повинні передбачити у своєму законодавстві держави-члени ЄС, а також окремо визначені обставини, які мають враховуватися під час визначення правопорушення значним та незначним.

Наразі цей проєкт резолюції не пройшов наступні читання та не отримав статусу правового акта. Однак, очевидно, що викладені у проєкті позиції в майбутньому все ж таки будуть включені до нового законодавства всіх членів ЄС.

Свого часу розрізненість у підходах країн ЄС щодо застосування правил про порушення митних правил призвела до спору, який був ініційований США в межах угоди ГАТТ. США стверджували, що неоднаковий підхід митних адміністрацій країн ЄС у цьому питанні призводить до порушення статті X: 3(a) Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. За висновками групи та Апеляційного органу Всесвітньої організації торгівлі в листопаді 2006 р., відсутність в ЄС єдиного підходу до санаційної політики у митній справі не є порушенням статті X: 3(a) Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р.

Як вбачається зі змісту рішення, США не вдалося надати достатніх доказів того, що відсутність гармонізованого законодавства ЄС у сфері порушення митних правил призводить до неоднорідного застосування митних законів та правил. Водночас наявність такого рішення ще раз доводить необхідність узгодити власні позиції країн ЄС, щоб розвинути своє митне законодавство та уникнути подібного спору в майбутньому.

Як очікується, гармонізація законодавства країн-членів ЄС у цьому питанні дозволить покращити управління на рівні Митного союзу та уникнути заяв про те, що Європейський Союз не виконує взяті на себе зобов’язання в межах Всесвітньої організації торгівлі.

Коментар опубліковано у виданні “Юридична газета” від 22 жовтня 2019 р.  № 43-44